Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог ННСГБ НААН

Повнотекстові книжкові видання

Повнотекстові періодичні видання

Повнотекстові автореферати дис.

Архівні матеріали

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВПАА5/2022/2(105)<.>

Загальна кількість знайдених документів : 35
Показані документи с 1 по 20

1-20 21-35

Вплив мікробіологічних препаратів на фізіологічні процеси формування зернової продуктивності пшениці озимої [] / О. О. Вінюков, Г. А. Чугрій, В. І. Поплевко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 11-20. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима --Агротехніка
Кл.слова (ненормовані):
пшениця озима, сорт, варіант, інокуляція, хлорофіл, продуктивність, урожайність
Анотація: У статті визначено вплив мікробіологічних препаратів на фізіологічні процеси формування зернової продуктивності пшениці озимої. Визначено вплив кліматичних змін залежно від зони вирощування пшениці озимої. Дослідження свідчать, що інокуляція насіння мікробіологічними препаратами покращувало перебіг окремих фізіологічних процесів, таких як накопичення хлорофілу в листках. Виявлено, що за умови осінньої вегетації рослин озимини в роки проведення досліджень сприяли нарощуванню вмісту хлорофілу у вегетативних частинах рослин. На час припинення осінньої вегетації всі варіанти, де застосовували інокуляцію насіння, забезпечили збільшення вмісту хлорофілу порівняно з контролем від 0,3 до 0,6 мг/г а.с.р. Доведено, що на час відновлення вегетації вміст хлорофілу зменшувався порівняно з осінніми показниками. Визначено, що використання мікробіологічних препаратів у технологіях вирощування пшениці озимої сприяє посиленню надходження поживних речовин до рослин, що стимулює розвиток рослин протягом вегетації, та, як наслідок, підвищує показники структури врожаю. Проаналізовано, що варіанти, де використовували інокуляцію насіння, та варіанти з обприскуванням посівів вплинули на довжину колосу, забезпечивши прибавку до контрольного варіанта на 4,1 %, за рахунок обприскування посівів восени на початку фази кущіння та на 6,9 % при обприскуванні посівів навесні у фазі виходу у трубку препаратом ГуміФренд. Доведено, що суттєвим проявом впливу запропонованого елементу технологічного процесу вирощування сільськогосподарських культур є рівень зернової продуктивності рослин. Встановлено, що за роки проведення досліджень найбільш суттєва прибавка врожайності була за умови інокуляції насіння препаратом Меланоріз (12,49 %, відповідно до контролю). Додавання до цього препарату інокулянта ХелпРост збільшувало урожайність порівняно з контролем на 6,25 %, а поєднання його з ГуміФрендом – на 7,37 %.

Дод.точки доступу:
Вінюков, О.О.; Чугрій, Г. А. ; Поплевко, В. І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Оцінка просторової мінливості показників родючості чорноземних ґрунтів геостатистичними методами [] / А. М. Польовий, О. Ю. Микитюк, Л. Ю. Божко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 21-29. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Грунтознавство --Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
ґрунт, гумус, азот, фосфор, калій, кислотність, вуглець, фракція фізичної глини, щільність складання
Анотація: Розглядаються закономірності просторової мінливості агрохімічних і фізичних властивостей чорноземних ґрунтів (вміст у орному шарі ґрунту: гумусу, легко гідролізованого азоту, рухомих форм фосфору, обмінних форм калію, кислотності, вміст вуглецю, щільність складання та вміст фізичної глини) на Сході України (проєктна ділянка «Донцівка» (ВП СВФ «Агро», відділення «Донцівка» Новопсковського району Луганської області). За допомогою простого кригінгу побудовані картосхеми просторового розподілу агрохімічних і фізичних показників родючості ґрунту. Встановлено, що найбільш мінливими з усіх агрохімічних характеристик ґрунту є показники утримання рухомих форм фосфору та обмінних форм калію. Коефіцієнти варіації становлять відповідно 23,90 і 16,58 %, що характеризується середньою мінливістю ознаки. Картосхеми просторового розподілу цих показників характеризуються великою плямистістю. Слабка мінливість (менше 10 %) притаманна вмісту гумусу і вуглецю у ґрунті. Більшу частину території займають поля з підвищеним та високим вмістом гумусу. Найбільш слабкою варіацією серед агрохімічних показників стану ґрунту характеризуються вміст легкогідролізованого азоту у ґрунті та кислотність ґрунту. Просторовий розподіл полів за вмістом легкогідролізованого азоту у ґрунті схожий на розміщення полів за вмістом гумусу у ґрунті. Просторовий розподіл кислотності ґрунтів досить однорідний. Фізичні характеристики властивостей ґрунтів також мають слабку варіацію. Кореляційний аналіз показав, що вміст гумусу в орному шарі ґрунту має хороший позитивний зв’язок із вмістом легкогідролізованого азоту у ґрунті (0,579), кількістю рухомих форм фосфору у грунті (0,394), кількістю обмінного калію (0,471), кількістю вуглецю у ґрунті (0,993) та зворотний зв’язок із щільністю складання ґрунту (-0,649).

Дод.точки доступу:
Польовий, А.М.; Микитюк, О.Ю.; Божко, Л.Ю.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Фізіологічна реакція рослин сортів гречки посівної Fagopyrum esculentum Moench за умови різних режимів гідропраймінгу на ранніх етапах онтогенезу [] / В. В. Ляшенко, Т. В. Сахно, О. В. Тригуб // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 30-38. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Гречка посівна--Врожайність--Добрива
Кл.слова (ненормовані):
гречка посівна (Fagopyrum esculentum Moench), гідропраймінг, електропровідність, онтогенез, енергія проростання, схожість
Анотація: У сучасних умовах необхідності збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції доцільним може бути застосування технологій праймінгу для підготовки насіннєвого матеріалу до сівби. Ми дослідили фізіологічні реакції рослин сортів гречки посівної Fagopyrum esculentum Moench при різних режимах гідропраймінгу на ранніх етапах онтогенезу. Електропровідність насіння гречки посівної визначали за виходом електролітів у розчин протягом 2–24 год. гідратації насіння за температури 20 оС за допомогою мультиметра AD8000 ADWA. Лабораторні дослідження проведені у трьох біологічних і п՚яти аналітичних повторах. У лабораторному експерименті енергія проростання оцінювалася на 3-й день, а схожість – на 7-й день. Дані оброблялися загальноприйнятими статистичними методами аналізу. Виявлено, що у гречки сортів Рожевоквіта 2-19 і П-454 електропровідність ексудатів з насіння збільшилася за 300 хв. на 52 і 78 %, відповідно. За умови гідропраймінгу енергія росту насіння максимально збільшується для сорту Рожевоквіта 2- 19 після 24 годин на 46 %, а для сорту П-454 – після 10 годин праймінгу на 70 %. Визначено, що для сортів з низькою енергією росту Рожевоквіта 2-19 та П-454 гідропраймування збільшило енергію проростання за 10-и годинний праймінг у 3,5 раза та 6 разів, відповідно. Стосовно сорту гречки П338 доцільно відзначити зниження енергії проростання після праймінгу майже на 40 %. Отримані результати розкривають окремі сторони механізму взаємодії гідропраймінгу з рослинними об՚єктами, що дозволяють більш обґрунтовано використовувати режими гідропраймінгу для вирощування різних сортів гречки посівної.

Дод.точки доступу:
Ляшенко, В.В.; Сахно, Т.В.; Тригуб, О.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Вплив біологічних препаратів на чисельність мікроміцетів ризосферного ґрунту рослин ячменю ярого [] / І. І. Мосійчук, І. В. Безноско, Т. М. Горган // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 39-49. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Ячмінь ярий--Регулятори росту
Кл.слова (ненормовані):
агроценоз, колонієутворювальні одиниці (КУО), частота трапляння, фази онтогенезу, роди мікроміцетів, препарати та їхні суміші
Анотація: Біологічні препарати здатні регулювати процеси життєдіяльності рослин і ґрунтової мікрофлори, мобілізувати потенційні можливості, закладені у геномі природою і селекцією. Тому метою нашого дослідження було дослідити вплив біологічних препаратів Оракул мультикомплекс, Вимпел 2 та суміші Оракул мультикомплекс + Вимпел 2 на чисельність мікроміцетів ризосферного ґрунту різних сортів ячменю ярого Себастьян і Геліос. Чисельність мікроміцетів ризосферного ґрунту ячменю ярого була найнижчою під час дії суміші препаратів Оракул мультикомплекс + Вимпел 2, що становила від 5,0 до 7,0 млн КУО г/ґрунту. Також істотно знижувалася чисельність мікроміцетів ризосферного ґрунту рослин ячменю ярого під час дії препаратів Оракул мультикомплекс, яка становила в середньому 5,5 млн КУО/г ґрунту та Вимпел 2, де їх кількість під посівом обох сортів сягала 6,0–8,0 млн КУО/г ґрунту. Водночас на контрольному варіанті чисельність мікроміцетів була в 1,5–2 рази вищою. У фазі кущення та цвітіння на контрольному варіанті паразитувало 9 родів мікроміцетів: Fusarium spp., Chaetomium spp., Cladosporim spp., Alternaria spp., Aspergillus spp., Trichoderma spp., Acremonium spp., Bipolaris spp. та Penicillium spp., де їх частота трапляння була до 20 % на сорті Себастьян та до 15 % на сорті Геліос. У фазі дозрівання чисельність мікроміцетів ризосферного ґрунту зростає та частота трапляння цих видів істотно підвищується до 70 %. Під час дії препаратів Оракул мультикомплекс, Вимпел 2 та їхньої суміші спостерігали меншу кількість видів мікроміцетів ризосферного ґрунту з істотно нижчою частотою трапляння, що сягала 4–35 %. Сорт ячменю ярого Геліос під час дії біологічних препаратів здатний більшою мірою впливати на чисельність мікроміцетів у ризосферному ґрунті порівняно із сортом Себастьян. Це залежить від властивостей рослин сорту, які характеризуються певним набором фізіолого-біохімічних ознак, що впливали на чисельність та кількісний склад мікроміцетів ґрунту. Використання цих препаратів у посівах сприятиме зниженню накопичення інфекційних структур в агроценозах та надасть можливість отримати екологічно чисту високоякісну органічну продукцію.

Дод.точки доступу:
Мосійчук, І. І.; Безноско, І.В.; Горган, Т.М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Вплив удобрення на продуктивність соняшнику та якість насіння [] / В. В. Гангур, О. О. Космінський, О. І. Лень // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 50-56. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соняшник--Насіння
Кл.слова (ненормовані):
соняшник, гібриди, мінеральні добрива, біопрепарати, урожайність, маса 1000 насінин, олійність
Анотація: Традиційно найбільш поширеною олійною культурою в Україні є соняшник (Helianthus annuus L.). Соняшник відноситься до групи вимогливих до фону мінерального живлення сільськогосподарських культур. Метою досліджень було з’ясувати вплив мінеральних добрив та позакореневого підживлення біопрепаратом на урожайність, якісні показники насіння соняшнику. На підставі результатів досліджень встановлено, що в середньому за 2017–2019 рр., максимальну врожайність насіння 3,02 т/га було сформовано за допомогою середньостиглого гібрида Каменяр на фоні внесення N32Р32К32 + позакореневе підживлення рослин біопрепаратами Органік-баланс 0,5 л/га + Липосам 0,5 л/га). Гібриди Політ 2 і Початок за умови аналогічного рівня удобрення формували нижчу урожайність насіння, відповідно на 0,06–0,28 т/га або 2,4–10,0 %, порівняно з гібридом Каменяр. Виявлено, що гібриди Політ 2, Початок і Каменяр найбільш продуктивними були за умови внесенням мінеральних добрив у дозі N32Р32К32 плюс позакореневе підживлення рослин біопрепаратами Органікбаланс 0,5 л/га + Липосам 0,5 л/га. Рівень урожайності насіння становив, відповідно 2,81; 2,94; 3,02 т/га, що на 0,44; 0,45; 0,47 т/га більше за контроль. На цьому ж варіанті удобрення максимальною був вміст олії в насінні гібридів соняшнику (у гібриду Політ 2 – 55,7 %, Початок – 53,6 %, Каменяр – 54,5 %) та маса 1000 насінин (у гібрида Політ 2 – 49,8 г, Початок – 47,7 г, Каменяр – 39,8 г). Досліджено, що внесення мінеральних добрив у дозі N32Р32К32 також сприяло збільшенню врожайності насіння відносно ділянок без добрив, відповідно на 12,2; 13,3; 8,6 %, але при цьому продуктивність гібридів поступалася кращому варіанту удобрення на 4,1–8,3 %. Ефективним виявилося і лише підживлення рослин біопрепаратами Органік-баланс 0,5 л/га + Липосам 0,5 л/га. Приріст урожайності порівняно з контролем дорівнював 0,16–0,26 т/га.

Дод.точки доступу:
Гангур, В.В.; Космінський, О. О.; Лень, О.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Костенко, М. П.
Формування фотосинтетичних параметрів посівів та біологічної врожайності сортів проса залежно від способів сівби та попередників [] / М. П. Костенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 57-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Просо--Сорти
Кл.слова (ненормовані):
просо, площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу, суха речовина, біологічний урожай
Анотація: У досліді вивчали вплив попередників, способів сівби та норми висіву на продуктивність проса звичайного. Метою цього дослідження було з’ясувати, який вплив сорти, спосіб сівби та попередники мають на формування фотосинтетичних показників та біологічної урожайності проса. Площу листкової поверхні визначали методом «висічок». Накопичення органічної речовини у рослин визначали ваговим методом після висушування в термостаті висічок. Після отримання відповідних даних за допомогою формул був розрахований фотосинтетичний потенціал та чиста продуктивність фотосинтезу. Найкращі результати спостерігали в рослин, висіяних по пару рядковим способом. Сорт Біла альтанка, висіяний рядковим способом по пару, мав найкращі результати майже за всіма показниками: площа листків – 57,4 тис. м2 /га у фазі трубкування і 58,3 тис. м2 /га у фазі викидання волоті; фотосинтетичний потенціал – 579,07 тис. м2 діб/га; чиста продуктивність фотосинтезу – 8,8 г за добу/м2 ; приріст сухої маси – 36,92 г за добу/м2 ; маса рослин – 723 г/м2 ; біологічна врожайність – 2,3 т/га зерна і 4,8 т/га соломи. Максимальна облистненість була також у сорту Біла альтанка, висіяного рядковим способом, але попередником була пшениця озима. Облистненість у цьому варіанті становила 47 %. Спостерігається залежність між фотосинтетичними показниками та врожайністю. Чим більша площа листків, фотосинтетичний потенціал посіву, чиста продуктивність фотосинтезу та приріст сухої маси, тим краща врожайність. Сорт Золушка, висіяний рядковим способом після таких попередників, як горох та пшениця озима, показав високий результат порівняно з іншими варіантами. Зокрема, біологічна врожайність Золушки, висіяної рядковим способом після гороху становила 1,6 т/га зерна і 2,2 т/га соломи, а після пшениці озимої – 1,3 т/га зерна і 2,2 т/га соломи. Також більшість інших показників у цих варіантах високі. Найгірші результати були у сортів, висіяних після багаторічних трав. Причому саме сорт Золушка показав найнижчі результати, незважаючи на те, що після інших попередників вони були високі. Так, сорт Золушка, висіяний після багаторічних трав рядковим способом, мав урожайність – 0,4 т/га зерна і 0,5 т/га соломи, а широкорядним способом – 0,3 т/га зерна і 0,4 т/га соломи. Рекомендуємо для вирощування сорт Золушка, висіяний рядковим способом після гороху.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Філоненко, С. В.
Ефективність позакореневого внесення регуляторів росту на посівах буряків цукрових [] / С. В. Філоненко, М. В. Тищенко, В. В. Райда // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 66-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Цукровий буряк--Регулятори росту--Технологія вирощування
Кл.слова (ненормовані):
буряки цукрові, регулятори росту, Текамін Макс, Вертекс, Домінант, листкова поверхня, густота рослин, позакореневе внесення, урожайність, цукристість
Анотація: Сучасні регулятори росту по-різному впливають на продуктивність сільськогосподарських культур і якість рослинницької продукції. Через це важливим і актуальним є вивчення в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах особливостей формування продуктивності буряків цукрових та технологічних якостей їхніх коренеплодів за умови позакореневого внесення регуляторів росту. Мета наших досліджень полягала у вивченні впливу регуляторів росту Текамін Макс, Вертекс та Домінант, що вносилися позакоренево, на продуктивність буряків цукрових і технологічні якості їхніх коренеплодів, уточненні біологічних особливостей формування врожаю коренеплодів та їх цукристості. Для цього необхідно було вирішити такі завдання: дослідити особливості росту і розвитку рослин буряків цукрових гібрида Булава залежно від застосування регуляторів росту; встановити кращий із досліджуваних регулятор росту рослин для позакореневого внесення на посівах буряків цукрових відповідного гібрида; визначити вплив регуляторів росту Текамін Макс, Вертекс та Домінант на врожайність коренеплодів та їхні технологічні якості. Відповідні дослідження проводили на дослідному полі Веселоподільської дослідно-селекційної станції (Кременчуцький район, Полтавська область) Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України упродовж 2019‒2021 рр. У результаті проведених досліджень встановлено, що застосування регуляторів росту Вертекс, Текамін Макс і Домінант на посівах буряків цукрових має стабілізаційний вплив на показники густоти рослин культури. На всіх досліджуваних варіантах кількість рослин перед збиранням урожаю в середньому за три роки була оптимальною для відповідної ґрунтово-кліматичної зони – 100 тис./га (Текамін Макс, 1 л/га), 93,3 тис./га (Вертекс, 0,5 л/га) і 91,1 тис./га (Домінант, 40 мл/га). Позакореневе внесення досліджуваних регуляторів росту має позитивний вплив на площу листкової поверхні рослин буряків цукрових. Краще проявив себе щодо цього регулятор росту Текамін Макс, який вносили дозою 1 л/га. Досліджувані регулятори росту позитивно вплинули на врожайність, цукристість коренеплодів та збір цукру. Найбільшими відповідні показники виявилися на варіанті 2, де позакоренево вносили регулятор росту Текамін Макс дозою 1 л/га, – 46,3 т/га, 18 % і 8,33 т/га відповідно.

Дод.точки доступу:
Тищенко, М.В.; Райда, В. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Рожко, І. І.
Оцінка сортів проса прутоподібного за врожайністю біомаси [] / І. І. Рожко, М. І. Кулик // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 75-84. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Просо--Сорти
Кл.слова (ненормовані):
енергетичні культури, просо прутоподібне, кількісні показники рослин, біомаса, врожайність, кореляція
Анотація: Сьогоденні реалії змушують науковців все більше уваги приділяти альтернативним джерелам енергії., оскільки необхідність зниження енергетичної залежності та сталого розвитку біоенергетики в Україні є питаннями на часі. Маючи значні площі маргінальних земель, відпрацьовані технології вирощування та сорти енергетичних культур, можна досягти окреслених цілей. Також не повністю вивчено особливості формування врожайності бiомаси та потенціал інтродукованих сортiв проса прутоподiбного. Тому ми здійснили спробу вирішити цю проблему на основі багаторічних досліджень з вивчення одинадцяти сортiв проса прутоподiбного іноземного походження. Метою наших досліджень було виокремити за господарсько-цінними ознаками найкращі сорти проса прутоподiбного як вихідного матеріалу для селекції на продуктивність. Методика проведення доcлiджень відповідала вимогам дослідної справи в агрономії. Застосовували загальнонауковi, спецiальнi методи проведення експерименту та наукові рекомендації. Для iнтерпретацiї отриманих даних були застосованi однофакторний дисперсiйний та кореляцiйнi аналiзи. Результати досліджень дали змогу виокремити за кiлькiсними показниками рослин (висотою та густотою стеблостою) з-помiж дослiджуваних сортiв проса прутоподiбного саме тi, що мають найбiльшi значення. Найвищi рослини порiвняно iз сортом-стандартом (Кейв-ін-рок) формуються у сорту Канлоу із динамікою збільшення цього показника по вегетаційним рокам 256,7– 298,9 см, в середньому –275,8 см. Середнє значення за цим показником мають сорти: Патфiндер (241,4 см), Шелтер (240,8 см); майже на однаковому рівні – Картрадж і Санберст. Найнижчою висота стеблостою була у сорту Дакота (160,4 см). За густотою стеблостою виокремлено сорти проса прутоподiбного Патфiндер (539,2 шт./м2 ), Блеквел (514,4 шт./м2 ) і Шелтер (513,7 шт./м2 ), на рiвнi стандарту – сорт Картрадж (506,9 шт./м2 ). Найменшим цей показник був у сорту Небраска (459,1 шт./м2 ). Найбільшу врожайнiсть надземної зеленої маси, що була на рівні стандарту, забезпечили сорти проса прутоподiбного Патфiндер й Картрадж, відповідно 24,2 i 23,6 т/га. Встановлено суттєвий зв’язок мiж густотою стеблостою та врожайнiстю бiомаси для всіх поставлених на вивчення сортiв проса прутоподiбного. Тісну кореляцію мiж висотою стеблостою та врожайністю бiомаси виявлено для сортiв Картрадж, Блеквелл, Патфіндер, Шелтер, Санберст, Канлоу, Аламо. Однозначний вплив обох цих показників із врожайнiстю встановлено для сортiв Картрадж, Блеквелл, Патфіндер, Шелтер, Санбурст, Канлоу, Аламо. Отже, за комплексом господарсько-цiнних ознак з-помiж сортiв проса прутоподiбного iноземного походження виокремлено Патфіндер і Шелтер, які є цiнним вихідним матерiалом для селекцiї на продуктивність.

Дод.точки доступу:
Кулик, М.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Юрченко, С. О.
Вплив строків сівби на урожайність сортів арахісу (Arachis hypogaea L.) [] / С. О. Юрченко, С. М. Шакалій, А. В. Баган // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 85-91. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Арахіс--Сорти
Кл.слова (ненормовані):
арахіс, строки сівби, сорт, польова схожість, урожайність, маса 1000 ядер
Анотація: На сьогодні в Україні набирає популярності вирощування малопоширеної культури – арахісу культурного (Arachis hypogaea L.). Розширення зони вирощування арахісу потребує постійного удосконалення сортової агротехніки, що забезпечить отримання високої врожайності, поліпшення якості олії і переробки рослинної сировини, а також безпеку для здоров’я. Строк сівби є одним із агротехнічних прийомів, що мають значний вплив на формування врожайності арахісу. У вітчизняній та зарубіжній літературі немає єдиної думки щодо строків сівби, за яких доцільно починати сіяти. Метою дослідження було розробити та вдосконалити елементи технології вирощування, зокрема строків сівби сортів арахісу, які би забезпечували підвищення врожайності та якості. Польові дослідження проводили упродовж 2020–2021 рр. Об’єкт досліджень вивчали за схемою двофакторного досліду: фактор А – сорти арахісу Валенсія українська, Степняк, Краснодарець 14; фактор В – варіанти строків сівби: 10 травня, 20 травня, 1 червня. Також була проведена оцінка якості за масою 1000 ядер (г), та виходу зрілих, конденційних ядер (%) залежно від строків сівби та сортових властивостей арахісу. На основі встановлених закономірностей формування польової схожості насіння і проходження міжфазного періоду посів-сходи виявлено кращий варіант по строках сівби – 1 червня. Визначено реакцію досліджуваних сортів арахісу на різні строки сівби насіння. Встановлено, що рівень урожайності арахісу на 18,2 % залежав від погодних умов, на 40,7 % від сорту, на 26,6 % від строків сівби, на 2,2 % від інших факторів та 12,3 % склала взаємодія факторів АВ. Для збільшення урожайності арахісу рекомендовано сівбу проводити 20 травня. При більш пізніх строках сівби відмічено зменшення маси 1000 ядер та вихід дозрілих. При ранніх строках – зменшення урожайності внаслідок впливу несприятливих умов розвитку на початкових етапах та зменшення польової схожості. Проте рослини вступили у фазу цвітіння раніше, що дало змогу більшій кількості плодів досягти зрілості до заморозків. Серед досліджених сортів за урожайністю та крупністю ядер виділявся сорт Валенсія українська.

Дод.точки доступу:
Шакалій, С.М.; Баган, А.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

10.

Маренич, М. М.
Економічна ефективність вирощування органічної пшениці в умовах недостатнього зволоження Степу України [] / М. М. Маренич, Р. У. Дяжук // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 92-99. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця --Технологія вирощування
Кл.слова (ненормовані):
пшениця озима, економічна ефективність, органічні технології, собівартість, рентабельність
Анотація: У багатьох дослідженнях вказують, що загалом органічні підприємства мають меншу економічну ефективність порівняно із традиційними в середньому на 4 %, однак мають перспективи стати вигіднішими на 21–27 %. Проте це залежить від багатьох факторів, зокрема емпіричності, екологічних змінних та економічної політики у сфері субсидій, наявністю економічних механізмів функціонування, які значно різняться в різних країнах. Існує постійна потреба у всебічній оцінці виробничих процесів і ризиків стосовно навколишнього середовища, стабільності виробництва, засобів виробництва (передусім ґрунтів), економічних факторів і перспектив. Метою здійсненого дослідження стало обґрунтування економічних аспектів упровадження органічних агротехнологій вирощування пшениці озимої в умовах недостатнього зволоження. За період, який охоплюють роки досліджень, ціни на зерно пшениці озимої мали тенденцію до зростання, що є наслідком попиту на внутрішньому та міжнародному ринку. Аналіз економічних показників вирощування органічної пшениці озимої показує, що середня врожайність її може бути нижчою від середніх показників у регіоні на 7–15 %. Однак завдяки вищій ціні на зерно вирощування органічної пшениці має вищу на 43 % рентабельність і приносить більший на 1244 грн/га чистий дохід. Заслуговує на увагу наявність кореляційних зв’язків між урожайністю та економічними показниками. У традиційних технологіях вона корелює лише із собівартістю (r = –0,92), тоді як в органічних з’являються кореляції з чистим доходом і рівнем рентабельності (r = 0,77–0,80), зв’язок між урожайністю й собівартістю стає майже функціональним (r = –0,97). Це, своєю чергою, пов’язане саме з факторами використання мінеральних добрив та засобів захисту рослин – коефіцієнт кореляції між вартістю добрив та виробничими затратами становить 0,81, існує також значна пряма кореляція з витратами на паливно-мастильні матеріали. Отже, використання кореляційного аналізу між величиною врожаю та економічними показниками дає істотну додаткову інформацію для визначення закономірностей між ними.

Дод.точки доступу:
Дяжук, Р. У.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

11.

Білявський, Ю. В.
Сортозміна в досліді «Беззмінне вирощування жита озимого» [] / Ю. В. Білявський, Л. Г. Білявська, М. П. Сокирко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 100-106. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Жито озиме--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
насіння, сорти, урожайність, виробниче випробування, показники господарської придатності
Анотація: У статті представлено результати аналізу сортового складу жита озимого посівного (Secale cereale L.) у багаторічному досліді «Беззмінне вирощування жита озимого», який проводять на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції імені М. І. Вавилова Інституту свинарства і АПВ НААН протягом 137 років. Показано тривалість використання кожного окремого сорту в досліді, урожайність та її коливання протягом періоду вирощування. Сорт залишається головним фактором у підвищенні врожайності культури. Сортозаміна – це заміна одного сорту іншим, який більше відповідає сучасним вимогам виробництва. Здійснюється вона по мірі реєстрації нових сортів із метою збільшення врожайності та покращення якості продукції. Останнім часом спостерігається динамічне оновлення сортового складу жита озимого. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, станом на 2021 рік занесено 56 сортів та гібридів цієї культури. Частка сортів іноземної селекції поступово збільшилась до 47 %. Однак нині сорти української селекції досить конкурентоспроможні. За період ведення досліду з беззмінного вирощування жита озимого використовували 9 сортів. Першим у досліді був сорт Пробштейнське, який висівали 23 роки (1885–1907 рр.). Найменший період використання (3 роки) був у сорту Полтавське (1908–1910 рр.), а найтриваліший (50 років) – у сорту Петкуське (1911–1960 рр.). З 1961 року сортозміну проводили сортами селекції Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН – Харківське 194 (1961–1964 рр.) Харківське 55 (1965– 1982 рр.), Харківське 78 (1983–1992 рр.), Харківське 88 (1993–1998 рр.), Харківське 95 (1999– 2009 рр.), Хамарка (2010–2021 рр.). Зазвичай сортозміна у цьому досліді проводиться за результатами виробничого сортовипробування в умовах станції. 2008–2009 років з-поміж нових сортів жита озимого Харківське 95, Харківське 98, Хасто, Хамарка, Первісток F1, Юрʼївець F1 кращим був сорт Хамарка, який використовували наступні 12 років. 2022 року вирішено замінити сорт Хамарка на Пам’ять Худоєрко.

Дод.точки доступу:
Білявська, Л.Г.; Сокирко, М. П.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

12.

Ласло, О. О.
Показники ефективності застосування регуляторів росту рослин у технології вирощування соняшнику за умов глобальних кліматичних змін [] / О. О. Ласло // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 107-112. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соняшник--Кліматичні зміни
Кл.слова (ненормовані):
стимулятори росту рослин, соняшник, біометричні показники, продуктивність, урожайність
Анотація: Численні дослідження агрономічної практики стосовно впливу регуляторів росту рослин на продуктивність олійних культур, зокрема соняшнику сприяють новому пошуку способів та норм унесення для підвищення продуктивності насінини. У дослідженнях із цього питання висвітлено переваги і недоліки препаратів, що використовували для передпосівної обробки насіння соняшнику. З недоліків РРР виявлено пригнічення дії та зниження фітотоксичного ефекту на бур’яновий компонент. Переваг за умови використання передпосівної обробки біологічними регуляторами росту рослин соняшнику значно більше, про що свідчать численні результати досліджень, серед яких головними є підвищення продуктивності посівів. У статті наведені дані особливостей впливу біорегуляторів росту Поліміксобактерин, Фосфоентерин та Вимпел-К на продуктивність гібридів соняшнику Босфора та Естрада. Ефективність препаратів змінювалась залежно від особливостей їх діючої речовини, але найбільш вагомим був вплив обробки посівного матеріалу соняшнику біорегулятором Вимпел-К, при цьому маса 1000 насінин зросла на 15 %, маса насіння з кошика на 20 %, відповідно показник урожайності збільшився на 14 %. Застосування у варіанті 2 регулятора Поліміксобактерин при обробці насіння сприяло покращенню показників на 10 %; 9 %; 9 %. Застосування для обробки насіння Фосфоентерин дало змогу підвищити показники порівняно з контролем на 13 %; 19 %; 12 %. Проте відмічено зниження біометричних показників за умови обробки усіма регуляторами росту на гібриді Босфора порівняно з гібридом Естрада. Так, площа листя рослин на кращому варіанті із застосуванням препарату Вимпел-К на гібриді Босфора була нижче на 17 %, а суха маса рослин на 49 % до показників гібрида Естрада. Застосування регуляторів росту для передпосівної обробки насіння соняшнику безперечно дало можливість розкрити потенціали гібридів, а саме гібрида Естрада, який розкрив свій генетичний потенціал за умови використання стимуляторів росту рослин нового покоління, про що свідчить збільшення урожайності культури та підвищення показників продуктивності.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

13.

Шовкова, О. В.
Продуктивність сортів сої ранньостиглої групи в умовах Лівобережного Лісостепу України [] / О. В. Шовкова // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 113-118. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соя --Сорти
Кл.слова (ненормовані):
соя, сорти, строки сівби, урожайність, економічна ефективність
Анотація: Соя є важливою високобілковою олійною культурою в Україні і світі. Майже половина успіху у вирощуванні цієї культури залежить від правильного вибору сорту та строку сівби. Коригування строку висіву дає можливість впливати на забезпеченість рослин сої теплом та вологою в умовах зміни клімату. Метою досліджень було встановити оптимальні строки сівби сої для сортів ранньостиглої групи в умовах Лівобережного Лісостепу України. Завданням дослідження передбачено визначити вплив строків сівби на ріст і розвиток рослин, формування урожайності насіння сортами сої ранньостиглої групи. Під час дослідження використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що рослини сої сортів ранньостиглої групи по-різному реагували на зміщення строків сівби. Найбільш урожайним серед ранньостиглих сортів сої виявився сорт Кассіді. За умови сівби у другий строк урожайність його насіння збільшувалася на 0,11 т/га або 4,2 % порівняно з першим строком та на 0,26 т/га або 9,8 % порівняно з третім строком сівби. Продуктивність сорту Амадеус у середньому за три роки досліджень коливалася від 2,26 т/га при третьому строку сівби до 2,53 т/га при другому строку сівби. Найвищу продуктивність сорту Тріада отримали при другому строку сівби – 2,40 т/га, що на 0,11 т/га або 4,6 % більше порівняно із першим строком, на 0,23 т/га або 9,6 % порівняно з третім строком сівби. Найкращі умови формування продуктивності на ділянках сорту Софія були також за умови висівання культури у другий строк – 2,33 т/га. Економічна оцінка технології вирощування свідчить, що за умови сівби у другий строк сортів сої ранньостиглої групи найвищим був чистий прибуток, що становив 16815–21455 грн/га, та рівень рентабельності культури – 99,09–126,43 %. Експериментальні дані досліджень свідчать, що під час вирощування сої найбільш ефективною є сівба сортів ранньостиглої групи у другий строк (І декада травня).

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

14.

Міленко, О. Г.
Вплив агротехнічних факторів на урожайність сої [] / О. Г. Міленко, Ю. В. Соломон, В. С. Вегеренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 119-126. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соя--Агротехніка
Кл.слова (ненормовані):
соя, норма висіву насіння, строки сівби, урожайність.
Анотація: Через зростаючий попит на білкові джерела в Україні доцільно перебудувати структуру посівів сільськогосподарських культур у напрямі розширення посівів сої, яка здатна вирішити проблему білка і при цьому підвищити родючість ґрунту, покращити його азотний баланс. Важливою умовою високої продуктивності посівів сої є правильний вибір строків сівби, оптимальної площі живлення, схеми розміщення і густоти рослин у посівах. Метою досліджень було встановити вплив строків сівби та норми висіву насіння на тривалість вегетаційного періоду та урожайності сої. Наукові дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. Об’єктом досліджень був ранньостиглий сорт Златослава, який сіяли із трьома нормами висіву насіння: 700 тис./га; 800 тис./га; 900 тис./га за такими строками сівби: І-й – 23 квітня; ІІ-й – 3 травня та ІІІ-й – 13 травня. У результаті встановлена необхідність проведення експериментальних досліджень з метою визначення оптимальної норми висіву для кожного окремо взятого сорту в умовах відповідної зони вирощування, пов’язуючи це зі структурою посівних площ, місцем сої в сівозміні та строками сівби, що обумовлено змінами клімату. Під час проведення польового досліду за допомогою фенологічних спостережень було зафіксовано, що достигання рослин сої відбувалося значно раніше за умови сівби культури у ІІ-й та ІІІ-й строки сівби, норми висіву суттєво не впливали на тривалість вегетаційного періоду рослин сої сорту Златослава. Значну зміну тривалості вегетаційного періоду ми спостерігали під впливом погодних умов року проведення досліджень. 2019 та 2021 років період вегетації культури був довшим у середньому на 5 діб по всіх варіантах досліду порівняно з 2020 роком. Урожайність культури була вищою у варіантах із сівбою культури в І-й декаді травня з нормою висіву насіння 800 тис./га. Сівба культури у другій декаді травня краще впливала на продуктивність культури при загущеному агроценозі. Тому для виробничих посівів рекомендуємо проводити сівбу сої ранньостиглими сортами в першій декаді травня із нормою висіву насіння 800 тис./га. У більш пізні строки сівби необхідно збільшувати норму висіву насіння до 900 тис./га.

Дод.точки доступу:
Соломон, Ю. В.; Вегеренко, В. С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

15.

Вплив передпосівної обробки на посівні якості та фітосанітарний стан насіння нуту [] / Г. Д. Поспєлова, Н. П. Коваленко, Н. І. Нечипоренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 127-134. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Нут --Фітосанітарний стан
Кл.слова (ненормовані):
нут, посівні якості, фітосанітарний стан, біопестициди, бактеріальна і грибна мікрофлора, контамінація
Анотація: У сучасних умовах ведення сільського господарства в Україні зростає необхідність контролю за фітосанітарним станом насіннєвого матеріалу та його впливом на посівні якості насіння. Мета дослідження: з’ясувати можливості підвищення кондиційності насіння нуту за умови використання протруйників і мікробіологічних препаратів. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері, субстрат ‒ фільтрувальний папір та пісок. Тест-об’єкт – зерно нуту сорту Зехавіт урожаю 2020 і 2021 років. У дослідах використано пестициди різного походження: ФітоДоктор, Триходермін, Біофосфорин, Максим Адванс, Контрольний варіант – насіння без обробки. Встановлено низькі показники якості насіннєвого матеріалу. Насіння нуту вважається кондиційним за умови лабораторної схожості не нижче 90 %. У роки досліджень (2020–2021 рр.) цей показник становив 70,3 % і 71,0 % відповідно. Інфікованість зерна урожаю 2021 року досягла 76,4 %, що на 2,9 % більше, ніж 2020 року. Вивчено вплив пестицидів хімічного і біологічного походження на рівень інфікованості насіння патогенними мікроорганізмами та видовий склад збудників (Alternaria Nees., Fusarium Link, Botrytis Mich., Mucor Mich., Aspergillus Mich., Penicillium Link., Pseudomonas spp.). Досліджувані препарати пригнічували розвиток патогенів і позитивно вплинули на лабораторну схожість насіння нуту сорту Зехавіт: біофунгіцид ФітоДоктор знизив рівень контамінації на 20,0 % переважно через бактеріальну інфекцію. За умови використання композиційних сумішок виявлена тенденції позитивного впливу на посівні якості і фітосанітарний стан насіння. Фунгіцидний протруйник Максим Адванс виявив досить слабку антибактеріальну активність. Отримані результати свідчать, що вивчення мікробіологічних фунгіцидів недоцільно проводити в умовах вологої камери на фільтрувальному папері. У разі використання піщаного субстрату отримано 87,3 % і 89,8 % умовно здорових проростків від загальної кількості пророслих зернівок (86,5 % і 87,3 %). Пестициди біологічного і хімічного походження виявили рівноцінну антимікробну ефективність. Доведено позитивний вплив біологічних препаратів (ФітоДоктор, Триходермін) та композицій (Фітодоктор+Триходермін і Біофосфорин + ФітоДоктор + Триходермін) на лабораторну схожість насіння нуту та достатньо високу біологічну ефективність проти умовно паразитичних видів мікроорганізмів.

Дод.точки доступу:
Поспєлова, Г.Д.; Коваленко, Н.П.; Нечипоренко, Н.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

16.

Чайка, Т. О.
Вплив пошкодження зерна пшениці озимої клопом шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) на її врожайність та якість зерна [] / Т. О. Чайка, О. В. Бараболя, Прілєпо Н. В. Скоряк Ю. Б. // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 135-141. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима --Шкідники--клоп черепашка
Кл.слова (ненормовані):
пшениця озима, клоп шкідлива черепашка, урожайність, маса 1000 зерен, натура зерна, склоподібність
Анотація: Виклики сьогодення вимагають забезпечити урожайність і якість зерна пшениці як основної харчової культури задля забезпечення продовольчої безпеки України та країн світу. Щорічно причинами недобору врожаю зернових колосових культур і погіршення його якості є вплив шкідливих організмів, особливо клопа шкідлива черепашка. Метою статті є дослідження урожайності та фізичних якостей зерна пшениці м’якої озимої сорту Українка Полтавська залежно від ступеня пошкодженості клопом шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.). Вирощування пшениці м’якої озимої сорту Українка Полтавська відбувалося на дослідному полі Полтавського державного аграрного університету в умовах Лісостепу. Ґрунт дослідної ділянки має такі характеристики: темно-сірий опідзолений, за механічним складом – пилувато-важкосуглинистий, вміст гумусу в орному шарі – 3,77–3,93 %, рН=5,8–6. Дослідження якості проводили в Науково-дослідній лабораторії якості зерна імені Г. П. Жемели з використанням відповідного обладнання, посуду та реактивів. Проведені дослідження свідчать про негативний вплив пошкодження пшениці озимої сорту Українка Полтавська клопом шкідлива черепашка як на її врожайність, так і на якість зерна. Визначено, що зростання ступеня пошкодження зерна до 25,3 % негативно вплинуло на показники урожайності та її якості: врожайність зменшилася – на 10 %, маса 1000 зерен – на 10,1 %, натура – на 6 %, склоподібність – на 35,2 % порівняно з відповідними показниками здорового зерна. Проведений кореляційний аналіз показав наявність дуже високого негативного зв’язку між рівнем пошкодження зерна клопом шкідлива черепашка та показниками урожайності (r=-0,9839), масою 1000 зерен (r=-0,9840), натурою (r=-0,9888) і склоподібністю (r=-0,9975). Виконаний регресійний аналіз засвідчив залежність середнього значення кожного з показників від ступеня пошкодження зерна (х) та маси 1000 зерен (у): врожайності – Y=0,323–0,0008x+1,1476y; натури зерна – Y=1031,5972–2,8285x–5,2304y; склоподібності зерна – Y=101,0462–1,346x–0,2495y.

Дод.точки доступу:
Бараболя, О.В.; Скоряк Ю. Б., Прілєпо Н. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

17.

Самородов, В. М.
Професор Анастасій Зайкевич (1842–1931): Полтавський портрет на тлі часу [] / В. М. Самородов, С. В. Поспєлов // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 142-148. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Персоналії --А.Зайкевич
Кл.слова (ненормовані):
Анастасій Зайкевич, історія науки, рослинництво, дослідна справа, Полтавська область.
Анотація: Мета розвідки – узагальнення відомостей й уведення до наукового обігу маловідомих фактів біографії А. Є. Зайкевича. Відомо, що творча доля класика української аграрної науки тісно пов’язана з його малою батьківщиною ‒ Полтавщиною, показано синергізм цих стосунків, їх різнопланове поєднання, творчий доробок якого залишається актуальним. Встановлено, що саме на Полтавщині були створені передумови та головні чинники формування громадянського та національного світогляду вченого. Він проявив себе як пропагандист життя і творчості Тараса Шевченка. Плідними були його творчі краєзнавчі відносини з такими провідними діячами української культури, як Микола Лисенко та Климент Квітка. Усе це сприяло тому, що А. Є. Зайкевич став одним із видатних народознавців свого часу, надто у царині керамології. Друковані праці науковця з цього напряму увійшли до золотого фонду національного народного мистецтва. А. Є. Зайкевич доклав зусилля до формування важливих осередків освіти й культури краю: сучасного Лубенського лісового коледжу НУБіП та Миргородського художньо-промислового коледжу імені М. В. Гоголя ПНТУ імені Юрія Кондратюка. За період з 1855 по 1929 рр. він виступив одним із ініціаторів створення Полтавського, Лохвицького, Млинівського дослідних полів, Солоницької дослідної станції та Лубенської дослідної станції з культури лікарських рослин. Конкретизовано внесок дослідника у розвиток вівчарства, бджолярства, селекції та насінництва. З’ясовано просвітницькоконсультативну діяльність А. Є. Зайкевича у складі фахових та спеціальних нарад, з’їздів та виставок Полтавського губернського земства, а також Полтавського товариства сільського господарства та його філій. Аргументовано значення творчого доробку вченого для розбудови соціально-економічної кон’юнктури краю та її впливу на його сучасний поступ.

Дод.точки доступу:
Поспєлов, С.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

18.

Екотоксикологічна оцінка впливу звалищ твердих побутових відходів на прилеглі агроценози [] / П. В. Писаренко, М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 149-156. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Відходи побутові--утилізація
Кл.слова (ненормовані):
забруднення, ґрунт, звалище твердих побутових відходів, техногенно забруднені землі, агроценози, сільськогосподарські угіддя
Анотація: Звалища твердих побутових відходів (ТПВ) переважно межують із сільськими територіями і можуть бути причиною погіршення екотоксикологічного стану ґрунтів, якості поверхневих і підземних вод та сільськогосподарської продукції. Водночас питання оцінки їх фактичного впливу на прилеглі території, зокрема сільськогосподарські угіддя, недостатньо опрацьовані. Тому головною метою цієї роботи є необхідність провести екотоксикологічну оцінку впливу звалищ твердих побутових відходів на прилеглі агроценози, зважаючи на просторову віддаленість від джерела забруднення. У результаті проведеної оцінки впливу звалищ ТПВ (30 основних звалищ Полтавської області, які складають 70 % усього техногенного навантаження) на ґрунти прилеглих сільськогосподарських угідь встановлено перевищення ГДК по свинцю: на території звалищ у 1,1–5,4 раза (47 % цих об’єктів); на відстані 50 м у 1,1–4,3 раза (13 % звалищ); на відстані 100 м у 1,7–2,5 раза (7 % звалищ). Перевищення ГДК по ртуті склало: на території звалищ у 1,1–5,7 раза (25 % звалищ); на відстані 50 та 100 м 1,7–2,3 раза та 1,1–1,2 раза, відповідно для 7 % звалищ ТПВ. Перевищення ГДК по цинку: на території звалища у 1,1–4,3 раза (17 % звалищ); на відстані 50 та 100 м у 1,1–1,8 раза та 1,1–1,3 раза, відповідно для 7 % звалищ. Перевищення ГДК по міді: на території звалища у 1,1–4,3 раза (37 % звалищ); на відстані 50 м та 100 м у 1,1–1,9 раза та 1,1–1,4 раза, відповідно для 13 % та 7 % звалищ ТПВ. Визначено, що на межі зі звалищем ТПВ перевищення ГДК по нафтопродуктам у 1,1–6,6 раза характерне для 30 % звалищ ТПВ, на відстані 50 м перевищення ГДК по нафтопродуктам у 1,1–3,1 раза характерне для 23 % звалищ ТПВ, на відстані 100 м перевищення ГДК міді у 1,1–1,2 раза характерне для 7 % звалищ ТПВ. Перевищення ГДК по всім важким металам та нафтопродуктам відсутні на відстані 200 м та 500 м. Зважаючи, що фактична відстань від більшості звалищ ТПВ області до сільськогосподарських угідь є значно нижчою (90 % звалищ ТПВ), виникають загрози для якості та кількості отриманої сільськогосподарської продукції, що потребує розробки заходів щодо вирішення цих питань. Проведене дослідження якості атмосферного повітря на території звалищ ТПВ, на межі із сільськогосподарськими угіддями та на межі 200 м дозволило визначити, що на межі із сільськогосподарськими угіддями спостерігається перевищення значень ГДК по оксиду вуглецю; толуолу, пилу, діоксиду азоту. За результатами оцінки фільтрату виявлено, що для 60 % звалищ ТПВ області характерні перевищення ГДК по забруднюючим речовинам, що створює додаткове хімічне навантаження на ґрунтові та підземні води, ґрунти, створює небезпеку для екологічної та продовольчої безпеки прилеглих територій. Результати цих досліджень можуть бути використані при оцінці та зменшенні негативного впливу техногенно забруднених земель під звалищами ТПВ на навколишнє середовище.

Дод.точки доступу:
Писаренко, П.В.; Самойлік, М.С.; Диченко, О.Ю.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

19.

Агроекологічні особливості дії природних розсолів та мінералів на ґрунтові мікроорганізми [] / П. В. Писаренко, М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 157-164. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Агроекологія --грунти
Кл.слова (ненормовані):
ґрунт, супутньо-пластова вода (СПВ), мікробний ценоз, мікробіологічна активність, ферментативна активність, чорнозем опідзолений
Анотація: У сучасних умовах енергетичної та екологічної кризи пошук нових речовин, що забезпечували би формування мікробного ценозу з багатим складом агрономічно цінних груп мікроорганізмів, оптимальний рівень гуміфікації і збільшення органічної речовини у ґрунті, надають можливість обґрунтувати інноваційні екологобезпечні види добрив та захисту сільськогосподарських рослин у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. Водночас вивчення впливу супутньо-пластової води в різних дозах на мікробіологічну та ферментативну активність ґрунту для обґрунтування екологобезпечної системи використання нових видів добрив та захисту рослин є актуальним та малодослідженим на сьогодні. Саме тому головною метою цієї роботи стало вивчення специфіки формування і функціонування мікробного ценозу та з’ясування залежності між мікробіологічною та ферментативною активністю чорнозему опідзоленого за умов застосування супутньо-пластової води різної концентрації. Експеримент передбачав дослідження впливу супутньо-пластової води різної дози, а саме: 300, 600, 900, 1200, 2400, 4800 л/га на чисельність основних груп мікроорганізмів у ґрунті. Як контрольний варіант розглядали ґрунт без внесення будь-яких речовин. У результаті вивчення основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів встановлено, що використання супутньопластової води у дозі 1200 л/га сприяє збільшенню вмісту поживних речовин у ґрунті для різних еколого-трофічних груп мікроорганізмів, зменшенню швидкості розкладання гумусу і створенню сприятливих умов для розвитку ґрунтових мікроорганізмів. Встановлено, що застосування супутньопластової води в дозі 400 л/га покращує ферментативну активність ґрунту на 21-у добу (зокрема поліфенолоксидази, пероксидази, каталази та уреази). Кількість амоніфікуючих та азотфіксуючих бактерій при використанні супутньо-пластової води у дозі 1200 л/га збільшується відразу після внесення, потім протягом наступних місяців їх чисельність зменшується до рівня контролю. Використання високих доз супутньо-пластової води, а саме: 4800 л/га призводить до зменшення цих груп бактерій. Найбільшу активність для педотрофних мікроорганізмів має супутньо-пластова вода в дозі від 300 л/га до 900 л/га (30,2; 29,4 та 17,1 млн відповідно), а для олігонітрофільних ‒ 900‒1200 л/га (5,4 та 6,0 млн відповідно). Отже, використання супутньо-пластової води в дозі 1200 л/га може бути застосовано як екологобезпечне добриво в органічному землеробстві, що сприятиме покращенню ґрунтово-біологічних показників ґрунту.

Дод.точки доступу:
Писаренко, П.В.; Самойлік, М.С.; Диченко, О.Ю.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

20.

Шевчук, С. М.
Можливості використання технологій ГІС та ДЗЗ при екологічному моніторингу Макухівського сміттєзвалища в Полтавській області [] / С. М. Шевчук, О. Р. Пуденко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2022. - N 2(105). - С. 165-174. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Тверді побутові відходи--Екологічна безпека
Кл.слова (ненормовані):
полігон твердих побутових відходів, Макухівське сміттєзвалище, екологічний моніторинг, дистанційне зондування Землі, геоінформаційні системи та технології.
Анотація: Макухівське сміттєзвалище функціонує з 1953 р. За методиками аудиторської оцінки екологічної небезпеки полігонів та звалищ твердих побутових відходів цей об’єкт вичерпав усі можливі ресурси і є перевантаженим, належить до групи надзвичайно небезпечних. Незадовільний стан природного комплексу в зоні впливу сміттєзвалища пов’язаний з тим, що місце видалення відходів не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, не має фільтраційного екрану, системи очищення та відводу фільтрату, експлуатується без застосування превентивних і надійних заходів ізоляції підземних вод. Використання методів геоінформаційних систем (ГІС) та дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) дало змогу здійснити моніторинг території звалища з реалізацією таких етапів: розрізнення території; спектральна характеристика природних об’єктів; з’ясування найбільших відмінностей і класифікації зображень поверхні полігону; проведення різночасового порівняння отриманих растрів та побудови тематичних карт і графіків упливу полігону на довкілля; виявлення зростання площі полігону та невідповідності супутникових знімків із даними нормативних документів; встановлення залежності пожеж, що виникають на території звалища, від концентрацій звалищних газів в атмосфері. Для оцінки екологічного стану Макухівського сміттєзвалища було застосовано функціональну крос-платформу ГІС, а саме – Quantum GIS (QGIS) 3.16. та її додатки: dzetsaka; MapSwipeTool; QvickMapServices. Були проаналізовані знімки низької та середньої розподільчої здатності від 10 до 30 м, мультиспектральні (до 12 каналів залежно від року отримання), отримані із супутників: Sentinel 2 L2A за 15 липня 2021 р. з використанням каналів 12, 11, 8; Landsat 8 L2 за 14 червня 2013 (канали  2, 3, 4, 5); Landsat 4-5 TM L2 за 12 липня 2000 р. (канали  1, 2, 3); Sentinel 5Р. У роботі представлені дослідження Макухівського сміттєзвалища як результату антропогенної діяльності людини, зроблено спробу оцінити деякі характеристики полігону твердих побутових відходів засобами ГІС та ДЗЗ, обґрунтувати заходи із підвищення екологічної безпеки в зоні впливу сміттєзвалища. Результати дослідження полягають у проведеній екологічній оцінці території Макухівського сміттєзвалища з огляду на постійні та аварійні екологічні ризики; виконано порівняльний аналіз характеристик полігону (загальна площа, особливості ґрунтово-рослинного покриву, деякі показники атмосферного повітря) засобами ДЗЗ за період з 2000 по 2021 р.; запропоновано заходи щодо зниження рівня екологічної небезпеки сміттєзвалища.

Дод.точки доступу:
Пуденко, О. Р.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

1-20 21-35

P.I.